Соціальна робота

Діяльність педагогічного колективу щодо здійснення соціального захисту дитини   та охорони здоров΄я

Робота з соціального захисту учнів  в Староосотської філії ступенів  побудована відповідно з Конвенцією ООН про права дитини, Сімейним Кодексом України, Законом України від 01.06.2000 року №1768-III «Про охорону дитинства» (із змінами і доповненнями), Законом України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із змінами і доповненнями), Законом України від 21.11.1911 року №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (із змінами і доповненнями), Законом України від 16.11.2000 року №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (із змінами і доповненнями), Законом України від 13.01.2005 року №2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Законом України від 02.06.2005 року №2623-ІV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (із змінами і доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.1999 року №961 «Про деякі заходи щодо підтримки здоров'я сім'ї, безпечного материнства і відповідального батьківства» (із змінами), Комплексної програми соціального захисту населення, Програми соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (обласна), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 р. №244 «Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї» та інших.

Основні  завдання:

·                   створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення  їх правового та соціального захисту;

·        допомога в розвитку творчих і потенціальних здібностей дітей;

·               соціальний захист дітей пільгового контингенту.

       Соціальна підтримка дітей пільгових категорій, що навчаються у школі, проводиться згідно з діючим законодавством. На початок навчального року були підготовлені списки учнів пільгових категорій. Кількість дітей у них становить:

• дітей з багатодітних родин – 24

• дітей, які позбавлені батьківського піклування – 1

• дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС – 1

• дітей-інвалідів – 1

·        Дітей, які проживають у сім΄ях, що опинилися в СЖО.

У школі систематизована робота з соціального захисту  неповнолітніх. Протягом навчального року комісією ради профілактики двічі на рік проводиться  обстеження житлово-побутових та матеріальних умов життя  дітей, що залишилися без батьківського піклування, дітей усіх кризових категорій у жовтні та березні,  про що складаються відповідно акти обстеження.

Усі діти, позбавлені батьківського піклування  забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням .

У вересні місяці бібліотекарем були видані усі підручники  дітям, які потребують соціального захисту.

Протягом навчального року класними керівниками та радою профілактики правопорушень школи проводилась систематична робота з сім’ями, в яких проживають та виховуються діти, що опинилася у складних життєвих обставинах. Учні, що опинилися у складних життєвих обставинах, максимально були охоплені гуртовою роботою, з боку класних керівників здійснювався контроль за відвідуванням ними навчальних занять, проводилась індивідуальна робота. Постійно проводилися зустрічі з опікунами, відвідували їх вдома з метою контролю виконання їх обов’язків, проводилися індивідуальні консультації. Більшість дітей пільгових категорій відвідували спортивні секції, гуртки, приймали участь в позашкільних заходах. Влітку, дітям всіх пільгових категорій  організовано оздоровлення в літньому таборі.

Пріорітетний напрям діяльності школи – збереження і зміцнення здоров΄я учнів реалізується через:

-         поглиблений медичний огляд майбутніх першокласників;

-         листи  здоров’я ;

-         складання  соціальних паспортів класу та соціального паспорту школи ;

-         обстеження житлово-побутових умов учнів на початок кожного навчального року;

-         виявлення і облік дітей пільгових категорій;

-         психологічний супровід навчання;

-         створення оптимального санітарно-гігієнічного режиму під час  навчально-виховного процесу;

-         охоплення 100% гарячим харчуванням всіх категорій учнів;

-         комплекс щоденних оздоровчих заходів  (рухливі перерви, вологе прибирання, провітрювання класних кімнат, фізкультхвилинки;

-         уроки фізкультури, основ здоров’я, біології, хімії, громадської освіти, правознавства;

-          позаурочні заходи з профілактики негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі та формуванні культури здоров’я у підростаючого покоління ;

-         навчальні екскурсії;

-         туристичні походи;

-         участь у районних, обласних, всеукраїнських акціях, конкурсах;

-         літнє оздоровлення всіх категорій учнів через пришкільний дитячий табір  оздоровлення та відпочинку  для учнів 1-6 класів;

-         зустрічі з лікарями, правоохоронними працівниками;

-         організація роботи органів учнівського самоврядування;

-         тісна співпраця з батьківською громадськістю  через  раду школи, батьківський комітет, піклувальну раду;

          Отже, Староосотська  ЗШ І-ІІІ ступенів  відповідно до чинного законодавства та вимог сучасності здійснює профілактику негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі та проводить комплекс заходів з формування культури здоров’я у підростаючого покоління у тісному контакті з батьківською громадськістю, представниками медичної галузі, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, органами учнівського самоврядування.

            Результатом такої роботи у школі є здоровий психологічний мікроклімат між усіма учасниками навчально-виховного процесу.  Організація навчально-виховного процесу сприяє створенню нормальних умов для забезпечення санітарно-гігієнічного, теплового, світлового, протипожежного режимів, покращенню стану здоров’я учнів під час перебування в школі, зменшенню кількості учнів, схильних до девіантної поведінки, формуванню покоління, яке здатне чітко орієнтуватися в сучасних реаліях, усвідомлювати свою належність до сучасної  цивілізації.

     Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теп­лу, піклуванню, затишку і захисту, родинній зла­годі.

В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

Сучасні сім'ї різноманітні, і від того, в якій саме живе дитина, залежить, яким змістом наповнюється процес формування її особистості. Умовно сім'ї поділяють на благополучні та неблагополучні.

  Благополучна сім'я — сім'я з високим рівнем внутрісімейної моральності, духовності, координації та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними способами вирішення сімейних проблем.
   Її благополуччя забезпечується гуманністю у взаєминах, вмінням любити і поважати одне одного. У ній існує висока координованість дій при вирішенні внутрі  сімейних проблем, взаємоповага і взаєморозуміння формують позитивну моральну атмосферу. Дитина почуває себе рівноправною в сімейному колективі: її люблять, але не балують, залучають до сімейної праці, водночас враховують її особисті інтереси та потреби. Матеріальна забезпеченість та освітній рівень батьків сприяють зміцненню дружби між батьками та дітьми, їх бажанню проводити разом вільний час, у довірливому спілкуванні вирішувати всі питання сімейного життя. Діти цінують поради батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній атмосфері дитина росте доброзичливою, гуманною, спокійною та оптимістичною. В неї формуються такі цінні соціальні якості, як доброта, взаємоповага, почуття впевненості.



Неблагополучна сім'я — сім'я, яка через об'єктивні або суб'єктивні причини втратила свої виховні можливості, внаслідок чого в ній виникають несприятливі умови для виховання дитини.

До неблагополучних належать:

— сім'ї, де батьки — алкоголіки, наркомани — ведуть аморальний спосіб життя. У таких сім'ях формування дитини спотворюється. Вона народжується слабкою, хворобливою, страждає на нервово-психічні захворювання, росте без турботи, опіки, не має найнеобхіднішого;

— сім'ї асоціальні. Члени конфліктують з морально-правовими нормами суспільства, схильні до правопорушень;

— сім'ї конфліктні. У них відбуваються постійні конфлікти між батьками, батьками і дітьми, що проявляються у сварках, суперечках, взаємних образах, грубощах, навіть бійках. Виникають такі сім'ї через брак у взаємостосунках між батьками взаєморозуміння, взаємодопомоги, щирості, морально-емоційної вихованості. Тут панують грубість, чвари, взаємні погрози, стійке незадоволення, що призводить до сімейної кризи. У дітей формуються підвищена збудливість, страх, невпевненість у своїх силах. Нестачу позитивних емоцій вони компенсують пошуком їх у вуличних компаніях, бродяжництві, вживанні алкоголю, наркотиків;

— сім'ї неповні. У них дитину виховує один з батьків, переважно матір. Виникають вони здебільшого внаслідок: розлучення подружжя, смерті одного з батьків, позбавлення батьківських прав тощо. У таких сім'ях спілкування з дітьми збіднене, часто вони відчувають труднощі побутового характеру, психологічний дискомфорт, тому нерідко їм не вистачає врівноваженості, доброзичливості, натомість виявляють надмірну роздратованість, байдужість;

— сім'ї, зовні благополучні. Систематично припускаються серйозних прорахунків у сімейному вихованні через низьку педагогічну культуру та неосвіченість (сім'ї, де взаємостосунки з дітьми є формальними; відсутня єдність у вимогах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна батьківська любов або суворість у вихованні, застосовуються фізичні покарання тощо);

— сім'ї соціального ризику. Це — соціально незахищені сім'ї, які потребують соціальної допомоги та підтримки (малозабезпечені, багатодітні, з дітьми-інвалідами, батьками-інвалідами, неповні). Вони не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов.
       

     Захистити дітей від сімейного неблагополуччя може система регулювання сімейного виховання. Організацію допомоги батькам, якщо вони мають бажання нею скористатися, здійснюють вчитель, школа на основі формування стосунків співробітництва, взаємодопомоги, взаєморозуміння.
Отже, педагогічне середовище розвитку дитини яке створюється в процесі сімейного виховання, залежить від типу сім'ї. Розуміння цього педагогами сприяє поглибленню зв'язків з нею, пошуку можливостей щодо корекції сімейного виховання, підвищення педагогічної культури батьків, захисту дитини від несприятливого впливу неблагополучної сім'ї.

          Дирекція школи спільно здійснюють рейди-перевірки вивчення умов навчання та виховання дітей удома;  проводять спільні засідання на чолі з директо­ром школи, разом із заступниками директора з навчально-виховної та виховної роботи, членами ради профілактики правопорушень. Школа пору­шує питання про застосування засобів правового впливу на батьків, які не займаються вихованням дітей. На ці засідання викликають батьків та уч­нів, щоб знайти можливі шляхи виходу із скрутної ситуації. І це, звичайно, дає бажані результати.

Діти з неблагополучних сімей перебувають під постійним контролем , посиленою увагою школи, починаючи з першого класу (незважаючи на те, справили на дитину сімейні негаразди свій вплив чи ні). Класоводи, класні керівники організовують навчально-виховний процес, щоб з першого-дня перебування в школі ці діти не були ізольованими в класному колективі, постійно відчували з його боку увагу і піклування. Цьому сприяє й залучен­ня таких учнів до активної участі в громадській діяльності, роботі гуртків, спортсекцій, художній самодіяльності. Учні, в яких удома складаються несприятливі умови для виховання, повинні пос­тійно відчувати, що школа — їхній рідний дім, де вони знайдуть розуміння, підтримку, емоційну рівновагу серед друзів — учителів та однолітків. Не треба боятися зайвий раз похвалити такого учня, відзначити його успіхи, хоч і незначні, пе­ред класним колективом. Рівновага, якої набуває учень з неблагонадійної сім'ї в класному колек­тиві, запобігає створенню конфліктних ситуацій між школою та сім'єю. Якщо учні з таких сімей не знаходять свого місця в класному колективі, розуміння з боку вчителів, а залишаються ізо­льованими, вони починають шукати розуміння, підтримки за межами школи, часто потрапляють у групи з асоціальною спрямованістю.

У народі кажуть, що гарна та сім'я, у якій зростають гарні діти. І це справедливо, адже долю дітей вирішують не прекрасні поривання, мрії, слова, а загальний мікроклімат родинного виховання. Діти в таких сім'ях живуть своїм бага­тобарвним життям, скороминущими бажаннями і мріями, їхній сміх веселий і дзвінкий.

Багато можна говорити про виховання дітей у благополучних сім'ях.

Але, на превеликий жаль  є сім'ї, які потребують допомоги, соціально-правового за­хисту. Це неблагонадійні сім'ї, де батьки зловжи­вають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, втягуючи в це своїх дітей, або по­кидають їх напризволяще. І, як правило, у таких сім'ях ростуть діти, схильні до асоціальних про­явів поведінки, діти «групи ризику».

Основне завдання роботи з сім'єю — закріп­лення, розвиток виховного потенціалу сім'ї.

Ус­пішність такої роботи залежить від достатньої поінформованості школи, класних керівників про умови сімейного виховання кожної конкретної неблагонадійної сім'ї. Таку інформацію класні керівники отримують у процесі вивчення цих сі­мей.

Знання індивідуальних особливостей сімей, характеру внутрішньосімейних стосунків, ступеня педагогічної культури батьків допомагають здійснювати диференційований підхід до кожної окре­мої сім'ї та групи сімей. Такий підхід забезпечує можливість поглиблювати контакти з батьками, знаходити в кожній сім'ї невикористані резерви сімейного виховання. Передусім це виявлення та облік неблагонадійних сімей у кожному класі. Як правило, на облік беруться сім'ї, де один з батьків або обидва — п'ють, ведуть аморальний спосіб життя, матері-одиначки, які не забезпечують на належному рівні виховання дитини.

Для виявлення неблагонадійних сімей ми про­водимо значну роботу і передусім — відвідування сімей з метою вивчення умов сімейних негараз­дів. Без такого вивчення класному керівникові складно встановити контакт із сім'єю, виробити спільні вимоги впливу на дитину.

Наступний етап роботи — облік виявлених сі­мей, складання картотеки за формою: прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса, де працюють батьки, на якій посаді, загальна характеристика сім'ї, за що поставлені школою на облік, робо­та, проведена з цією сім'єю (зокрема батьком, матір'ю) з боку класного керівника, батьківського комітету класу, школи, зв'язок з відділом внут­рішніх справ тощо.

Після визначення контингенту неблагонадій­них сімей у класах визначають ті сім'ї, які став­лять на загальношкільний облік, складають пла­ни роботи з ними та узгоджують з планом роботи школи в цьому напрямі. Досвід роботи школи підтверджує необхідність абсолютної узгодже­ності такого планування, зокрема, дирекція шко­ли рекомендує кожному класному керівнику чітко планувати роботу на місяць: яку роботу і з якими батьками вони вестимуть.

Систематичну роботу з неблагонадійними сім'ями здійснює заступник директора з вихов­ної роботи. На нарадах заслуховують звіти на­ставників, класних керівників по роботі з цими сім'ями, за актами рейдів батьківського комітету. Дирекція веде облік роботи з неблагонадійними сім'ями, спрямовує роботу класних керівників на систематичне відвідування цих сімей. На педаго­гічних радах, вирішуючи питання навчально-ви­ховного процесу, розглядають і питання роботи з батьками, які не забезпечують належного рівня сімейного виховання.

Завдання школи полягає в налагодженні тіс­ної взаємодії з сім'єю. Адже лише тісний зв'язок шкільного та сімейного виховання, що полягає в єдності вимог, засобів впливу на дитину, дає по­зитивний виховний результат.

Наша школа – це те місце, де учень  духовно збагачується, де формується громадянська зрілість і особиста відповідальність. У  школі дитина  не готується до життя, а живе. Тому  наш педагогічний колектив вибудовує виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями, школою і родиною.